Право бути щасливою

Напередодні 8 березня суспільний діяч і підприємець Олена Попова нагадує, що саме ми святкуємо в цей день і відкриває очі на перешкоди, які стоять на нашому шляху до щастя.

— Чим для вас є свято 8 Березня?  

Це свято гендерної рівності, незалежності і самодостатності жінок. За жінкою визнається право бути щасливою самою по собі, такою, якою вона є. Для цього їй не потрібно шукати чоловіка, народжувати дітей або знову виходити заміж, якщо вона народила і розлучилась. Мені це дуже подобається. Не повинно бути розділення справ на чоловічі та жіночі. Є такий шаблон, що чоловік повинен заробляти, а якщо не заробляє, то він і не чоловік уже. Це дуже погано. Певна річ, якщо чоловік просто лежить на дивані, то не потрібно пурхати над ним метеликом і потурати в усьому. Але навішувати на нього гирі зі словами: нумо, йди заробляй гроші! — теж неправильно.


— А що робити з гирями, які суспільство навішує на жінок


— Ці гирі з нас не зніме ніхто, крім нас самих. Якщо жінка веде активне життя, то інші жінки кажуть: вона, напевне, незаміжня. В нашому суспільстві дівчину від 25 до 35 років — а я вважаю, що це найяскравіший, найактивніший вік — називають старонароджуючою, якщо вона не народила до 25 років. Якщо жінка бере прийомних дітей, її завжди питають, чому немає своїх. Жінки багато місяців стоять у черзі на ЕКЗ, приймають гормональні препарати. Чому, якщо ти не можеш народити сама, потрібно вважати себе неповноцінною? Навіщо нас переконують, що діти з дитбудинку обов’язково виростуть убивцями? Ми повинні самі змінити ставлення до багатьох речей.

— Чому, на ваш погляд, в нашій країні слово «фемінізм» стало зараз чи не лайливим?
— Тепер воно асоціюється з тим, що якщо ти боротимешся за свої права, то від тебе почнуть бігати всі чоловіки. Навіть в Америці таке є. Наприклад, Меріл Стріп привселюдно заявила, що вона не феміністка, що вона не вітає фемінізм. Між тим, фемініст — це людина, що виступає за права жінок. У нас у країні традиції фемінізму є сильними. Радянський Союз прирівняв жінку як одиницю праці до чоловіка. Радянський Союз раніше за багато країн Європи дав жінкам право голосу. Радянський Союз ввів квоти – не менше 30% відсотків жінок повинно було бути в Радах. Багато дослідників вважають, що якби політика стосовно гендерної рівності продовжувалась, то в нас не так гостро проходили б кризи. Але якщо я запитаю, кого ви пам’ятаєте з радянських міністрів-жінок, то ви назвете тільки Фурцеву, тому що інших і не було.

— Це те, що має назву «скляної стелі».
— Так. Ми йшли до гендерної рівності широкими кроками, не дійшли і пішли назад. Чому так сталося? Через гендерні шаблони: повинна бути повноцінна родина, обов’язково наявність дитини, а краще двох-трьох. І при цьому дуже спокійне сприйняття того, що у чоловіка може бути офіційна коханка і друга родина. Цьому нас вчать бабусі, цьому вчить реклама і телевізор. Родина — це добре, це класно. Але скажіть, як ви збираєтесь реалізовувати той образ архаїчної родини, який вам нав’язують? Статистично це неможливо: 66 млн чоловіків проти 78 млн жінок, і цей розрив збільшується після сорока років. 12 млн одиноких жінок – це як місто Москва, тільки повністю з жінок. І що, нас всі тепер переконуватимуть, що наше життя – нещастя? Чого б це? 

—І який вихід?
— Потрібно почати транслювати образ щасливої жінки, тоді в нас слово «фемінізм» перестане бути лайливим. Крім тебе самої ніхто не зробить тебе щасливою, тому що ніхто не знає, що потрібно саме тобі. Потрібно розвиватися, але не вважити: ой, у мене все погано, робота погана, я погана мати, тому мені потрібно знайти чоловіка, і все налагодиться. Не вистачає часу — переглянь свій графік і побачиш, що в тебе величезна кількість часу, яка витрачається марно. Немає взаєморозуміння з дитиною – придумай заняття, яким би вам було цікаво займатися разом. Не вистачає спілкування — запишись до гуртків, піди отримувати другу вищу освіту. Не подобається робота — звільняйся і створюй для себе роботу. Зараз є маса можливостей, є інтернет, багато дистанційних проектів.

"Турбота про себе не повинна сприйматися як щось штучне. Головне — приносить тобі це задоволення чи ні"

— Як економічна криза відображається на працюючих жінках?
—У кризу росте затребуваність деяких секторів, де традиційно працюють жінки: наприклад, віддалена бухгалтерія. 80% всіх бухгалтерів — жінки, а в кризу збільшується кількість банкрутств, податкових перевірок, тому, звісно, компаніям добре б мати зовнішній аудит. Я вірю і жіноче підприємництво і вважаю, що це вихід. У кризу ти не можеш розраховувати на місце в бюджетному чи приватному підприємстві. Коли в тебе в економіці така дірка, першим підпадає під скорочення не воєнний бюджет, а освіта, охорона здоров’я, соціальна та пенсійна галузі. Коли ти статті бюджету, які зараз заморожені або скорочені, накладаєш на гендерну статистику, то бачиш, що в основному під ці скорочення підпадають жінки. Тому хочеш або ні, але прийдеться займатися підприємництвом.

 

—Чому в нас вважається, що феміністка не повинна бути гарною, не повинна слідкувати за собою?
— Неправильно вважати, що якщо жінка виступає за права жінок, вона повинна принижувати свої бажання, соромитися їх. Ти не повинна кожного ранку робити складну зачіску, наносити тонну макіяжу, збільшувати груди до десятого розміру, але манікюр, здорова шкіра і волосся — це просто норми етикету. Я багато разів була в Швеції, Норвегії — там узаконена гендерна рівність, дуже високий рівень життя, і там культивується доглянутість. Турбота про себе не повинна сприйматися як щось штучне. Головне — приносить тобі це задоволення чи ні. Мені — приносить.

— В економічній науці є таке поняття — lipstick index, «індекс губної помади». Вважається, що у кризу збільшуються продажі косметики. Як ви гадаєте, чому, і чи працює це правило в нашій країні?
— Дійсно, в кризу збільшується споживання косметики. Багато аналітиків стверджують, що косметика прив’язана до відчуття свята, а свято — це щастя. А по-друге, косметика — це спосіб виділитися, відчути себе привабливішою. Вона допомагає додати в життя свята, відчути, що сьогодні буде особливий день. А якщо це допомагає, то це потрібно робити.

— У вас є розділення на діловий і святковий макіяж?
—Воно у всіх є. Я люблю стрілки і на вихід можу намалювати їх яскравішими та ширшими у порівнянні з офісним макіяжем.

— Що завжди є у вашій косметичці?
— Тональна основа, пудра, кремові тіні та рум’яна, олівець або тіні для брів. Я дуже люблю червоні помади — на інших, але для себе поки не знайшла підходящий відтінок, тому помадою я взагалі не користуюсь, тільки блиском для губ природного відтінку. Окрім декоративної косметики в мене завжди є в сумці засоби для догляду: улюблений крем, бальзам для губ, засіб для зняття макіяжу. Я великий фанат засобів для догляду. В мене шкіра схильна до алергії та подразнень, до того ж у мене складний графік, багато перельотів, тому мені завжди важливо піклуватися про шкіру. Турбота про себе — це гарна інвестиція.



Текст: Фото: З особистого архіву

Придбати зараз

Схожі статті